Узагальнення судової практики по розгляду кримінальних справ Краснопільським районним судом у 2012 році

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики по розгляду кримінальних справ

Краснопільським районним судом

 у 2012 році

План узагальнення.

1.    Порівняльні статистичні дані про розгляд кримінальних справ у 2011-2012 р.р.

2.    Якість розгляду кримінальних справ у 2011-2012 р.р. Причини скасування, зміни вироків по кримінальних справах, оскаржуваних у 2012 р.

3.    Порівняльна характеристика категорій справ по роках за 2011-2012 р.р. Тенденція зростання кількості окремих видів злочинів.

4.    Матеріальні збитки, завдані злочинами. Відшкодування збитків під час слідства і в суді до винесення вироку.

5.    Розподіл злочинців за віком, статтю, соціальним станом.

6.    Звільнення осіб від покарання за амністією, за поданням по закінченню іспитового строку.

7.    Практика призначення покарань у 2012 році.

8.    Профілактична робота суду з попередження порушень законодавства.

Кримінальне судочинство – чи не найважливіша частина діяльності загальних судів. Саме у кримінальному процесі вирішуються питання своєчасного, належного та достатнього покарання за вчинення найбільш тяжких порушень законодавства, найбільш суспільно небезпечних діянь, які визнано злочинами.

Саме тому, за порівняно невеликої кількості кримінальних справ поруч із значно більш численними справами про адміністративні правопорушення, цивільними справами тощо, судова практика у кримінальних справах все ж таки викликає помітний інтерес і потребує постійного спостереження та узагальнення.

1. Кількість кримінальних справ, та осіб, щодо яких судом було розглянуто кримінальні справи, у 2011-2012 роках.

Вивчивши показники кількості кримінальних справ та осіб, щодо яких судом було розглянуто кримінальні справи, у 2011-2012 роках, маємо наступні дані:

У даному випадку слід зауважити, що у 2011 році  в суді були зайняті всі посади суддів, що дозволило практично всі справи, які належали до юрисдикції суду, розглядати безпосередньо Краснопільським районним судом Сумської області; тоді як, починаючи з 06 лютого 2012 року, суддя Басова В.І. розгляд справ не здійснювала, оскільки перебувала у відпустці (так, з 06 лютого 2012 року по 09.03.2012 року згідно наказу №2-В від 23.01.2012 року Басова В.І. знаходилася у основній щорічній відпустці, з 06 березня по 09 липня 2012 року згідно наказу №3-в від 06.03.2012 року - у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а з 13 липня 2012 року і на даний час на підставі наказу №9-в від 10.07.2012 року суддя Басова В.І. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Тому фактично протягом 11 місяців 2012 року розгляд судових справ і матеріалів у Краснопільському районному суді здійснювався двома суддями.

Внутрішній розподіл кримінальних справ між суддями Краснопліьського районного суду за підсумками 2012 року має такий вигляд:

Звернувши увагу на подані показники, загалом можна відзначити певний спад рівня надходження кримінальних справ до суду протягом останніх двох років, а  отже, спад рівня злочинності у районі. Серед причин спаду рівня злочинності можна назвати декриміналізацію ряду діянь, раніше кваліфікованих як злочини, а також зміну порядку кримінального провадженя із запровадженням нового КПК України. Що ж до позазаконодавчих чиників динаміки статистичних показників, то слід зауважити, що, попри загальну несприятливу соціальну обстановку, спричинену високою мінливістю законодавства, інфляцією та непопулярними заходами щодо подолання економічної кризи, зростання безробіття, в тому числі тіньового, а відтак і викликані даними факторами зростання рівнів алкоголізму, наркоманії, побутового насильства тощо, все ж таки мали місце якраз зниження рівнів проти життя та здоров’я і проти власності, характерні саме для осіб, що належать до соціально незахищених прошарків населення. Можливі причини цього можна шукати як у вірогідній ефективності профілактичної роботи суду і правоохоронних органів у попередні роки, так і в загальному психологічному настрої очікування змін на краще у зв’язку з виборчим процесом; в цілому ж, однозначно визначити такі причини виключно за судовою статистикою більш ніж проблематично.

За звичайним порядком КПК України, що діяв до 20.11.2012 року і визначав порядок судочинства у більшості кримінальних справ, що розглядалися судом, кримінальна справа порушувалася у порядку ст. 98 КПК України прокурором, слідчим, органом дізнання, суддею, а після проведення досудового слідства у справі і затвердження прокурором обвинувального висновку у справі направляється до суду.

Втім, прокурору надавалося і право відкликати з суду кримінальну справу, якщо у ній ще не проведено попереднього судового засідання. Зауважмо, що справ, повернутих прокуратурі на вимогу про відкликання справи згідно ст.232 КПК України, у 2012 році не було, так як і 2011 році.

В той же час відповідно до ст. 27 КПК України, справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126, а також справи про злочини, передбачені статтею 203-1, частиною 1 статті 206, статтями 219, 229, 231 – 232-2, 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, могли бути порушені не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належало у такому разі право підтримувати обвинувачення, а так само право примиритися з обвинуваченим.

На розгляді в Краснопільському районному суді потягом 2012 року до суду скарги приватного обвинувачення не надходили, тоді як у 2011 році надійшло – 7 скарг.

2. Якість розгляду кримінальних справ у 2011-2012 р.р.

Однією з найважливіших гарантій прав засудженого та засобом захисту законності є право засудженого оскаржити в апеляційному та касаційному порядку незаконні та необґрунтовані на його думку вироки та постанови суду в кримінальних справах, та аналогічні права, надані стороні обвинувачення (прокуророві, потерпілому та ін.).

Вказана процедура забезпечує неодноразову перевірку судових рішень (вироків та постанов), які з тих чи інших підстав викликають сумніви у своїй правомірності та обґрунтованості у учасників кримінального судочинства.

Відповідно кількість оскаржень розглянутих судом справ та кількість скасованих чи змінених судами вищих інстанцій судових рішень (вироків, постанов) у кримінальних справах також є важливими показниками роботи суду щодо здійснення кримінального судочинства і свого роду індикаторами якості розгляду кримінальних справ.

Уточнити якість розгляду судом кримінальних справ протягом 2011-2012 років можна за допомогою таких даних:

Причинами зміни і скасування судових рішень в 2012 році стали наступні обставини:

- по справі за обвинуваченням Краснокутського С.М. та Масолітіна М.Ф. за ч.2 ст.15, ч.2 ст.201 КК України скасовано виправдувальний вирок суду і справу повернуто на новий розгляд Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ через помилкове визнання судом першої інстанції відсутності складу злочину, що є підставою для виправдання,  у діях осіб, які підлягали звільненню від кримінальної відповідальності за декриміналізацією діяння;

- по справі за обвинуваченням Іонова М.В. та Чуйкова Є.О. за ч.2 ст.15, ч.1 ст.201 КК України скасовано виправдувальний вирок суду і справу закрито у зв’язку з декриміналізацією Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ через помилкове визнання судом першої інстанції відсутності складу злочину, що є підставою для виправдання, у діях осіб, які підлягали звільненню від кримінальної відповідальності за декриміналізацією діяння;

-по справі за обвинуваченням Хіценка В.В. за ч.2 ст.309 КК України змінено вирок суду в частині визначення остаточного покарання в порядку статті 71 КК України, оскільки, правильно визначивши міру покарання та спосіб визначення остаточного покарання, суд не врахував, що невідбута частина покарання за попереднім вироком становить не 6 місяців, а 4 місяці 7 днів.

Загалом аналіз допущених помилок свідчить про те, що їх можна було б уникнути шляхом більш уважного вивчення матеріалів справи, зокрема і даних про особу підсудного, належної оцінки доказів, врахування загальних засад призначення покарання та ретельного дослідження чинного процесуального та виконавчого законодавства і особливо новел та змін у ньому.

З урахуванням проходження рядом кримінальних справ стадій перегляду в апеляційній чи касаційній інстанції, доцільно звернути увагу на ту обставину, що протягом звітного періоду вступили в законну силу вироки (постанови) суду відносно 109 осіб, що на 12,09% менше за показник 2011 року (набрали законної сили вироки відносно 124 осіб).

3. Порівняльна характеристика категорій справ.

Вивчення судової практики  розгляду кримінальних справ не в останню чергу потребує з’ясування розподілу вчинених злочинів за категоріями та виявлення наявних тенденцій до зростання чи спаду злочинності шляхом порівняльного аналізу відповідних даних з даними попереднього звітного періоду.           

Отже, порівняно з 2011 роком, у 2012 році розглянуто 97 кримінальних справи, що на 6,73% менше, ніж у 2011 році (104 справ), засуджено 97 осіб, що на 23,02% менше за рівень 2011 року (126 осіб).

У 2012 році, порівнюючи з 2011 роком, судом не розглядалися справи про злочини проти громадського порядку, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти громадського порядку та моральності . Істотно, у три рази збільшилася кількість злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Як видно з наведених показників, переважну більшість кримінальних справ протягом звітного періоду 2012 року  становили справи про злочини проти власності (57,73% загальної кількості), і насамперед про вчинення крадіжок. Це цілком характерно також як для минулого звітного періоду, 2011 року, так і для цілого ряду попередніх років. Викликає занепокоєння також високий (10,31% загальної кількості), як і в попередньому періоді, рівень злочинів проти життя та здоров’я людини.

4. Матеріальні збитки, завдані злочинами.

Значна кількість злочинів зазвичай пов’язана з заподіянням істотної матеріальної шкоди – як шляхом пошкодження, знищення чи заволодіння майном, так і шляхом, наприклад, завдання шкоди здоров’ю, для відновлення якого потерпілим або закладом охорони здоров’я витрачаються кошти тощо.

Відшкодування заподіяних збитків відповідно до чинного законодавства може забезпечуватися як вирішенням цивільного позову вироком чи постановою суду після розгляду справи по суті, так і зверненням до суду потерпілого, або іншої особи, зацікавленої у відшкодуванні понесених збитків, в порядку цивільного судочинства на підставі вироку суду.

Злочинами у 2012 році також завдано було значних матеріальних збитків, про що свідчать такі дані:

Таким чином, у 2012 році, як і в попередньому звітному періоді, значна частина завданих збитків відшкодовувалася ще до винесення вироку – при чому у різноманітних формах: повернення викраденого, відшкодування заподіяних збитків добровільно на етапі досудового слідства чи при розгляді кримінальної справи судом тощо. Так само очевидно, що і раніше лише у незначній кількості випадків особи, на яких за вироком суду все ж покладено обов’язок сплатити завдану шкоду, сплачували належні суми добровільно; у даному ж періоді суми добровільно не сплачувалися.

Всього у 2012 році судом було видано 9 виконавчих листів про стягнення сум на відшкодування збитків, завданих злочинами, на загальну суму 252751 грн., тоді як у 2011 році було видано 16 виконавчих листів на загальну суму 127353 грн.

             5. Розподіл засуджених осіб за віком, статтю, соціальним станом.

Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ дає змогу вивчити демографічні характеристики, які вчиняли злочини. Таким чином, як правило, можна зробити попередні висновки щодо найбільш криміногенних верств та груп населення району.

Розглянемо віковий розподіл засуджених осіб:

Аналізуючи наведені дані, можна сказати, що найбільше злочинів було скоєно злочинцями у віці 31-50 років (40,4% від загальної кількості), а також у віці 18-25 років (22,22%). Виходячи з отриманих показників, можна зробити висновок про необхідність посилення виховної та освітньо-виховної роботи з підлітками та молоддю.

Із осіб, щодо яких судом було розглянуто кримінальну справу, у 2012 році було 82 чоловіки, що становило 82,83%, жінок – 17 осіб, що становить 17,17% від загальної кількості;

у 2011 році серед таких осіб чоловіків було 117, що становить 92,85%, жінок – 9, що становить 7,14%.

Як бачимо, переважну більшість злочинів учиняють саме особи чоловічої статі; в той же час видно, що питома вага жінок серед осіб, щодо яких розглянуто було кримінальні справи, порівняно з попереднім періодом збільшилося.

Якщо звернути увагу на розподіл осіб, щодо яких розглядалися кримінальні справи, за їх соціальним станом, бачимо, що найбільшу кількість злочинів учинено особами, які ніде не працюють та не навчаються. Так, у 2012 році – 79 осіб, що склало  79,8% від загальної кількості, у 2011 році – 86 особами, тобто 68,25% від загальної кількості. Такий стан справ має сталий характер: як правило, саме соціально незахищені, позбавлені доходів і певних занять особи найлегше зважуються на порушення закону.

Також злочини було скоєно такими категоріями осіб:

Частина злочинів, як правило, вчиняється неповнолітніми особами. Чинне законодавство передбачає особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітніх і, крім того, встановлює таку процедуру як примусове застосування до неповнолітнього заходів виховного характеру. Як правило, неповнолітні особи характеризуються вразливістю психіки та здатні піддаватися корегую чому впливові і перевиховуватися значно ефективніше, аніж дорослі люди; проте дана категорія потребує ще й підвищеної уваги внаслідок того, що неповнолітній значно легше збивається на манівці і піддається намовлянням до вчинення злочину або ж сам потерпає від спокуси.

У 2012 році було розглянуто кримінальні справи щодо 7 неповнолітніх, у тому числі 2 з них вчинили злочин у складі групи осіб.

У ряді випадків скоєння злочину характеризується додатковими обставинами, які кваліфікують його як більш тяжкий або ж слугують обтяжуючою обставиною при вирішення питання про покарання винній особі.

Так, значна частина злочинів скоюється в стані алкогольного сп’яніння:

у 2012 році злочини в стані сп’яніння скоїли 45 осіб із 99 засуджених, що становило 45,45% від загальної кількості;

у 2011 році злочини в стані сп’яніння скоїли 47 осіб зі 126 засуджених, що становить 37,3% від загальної кількості.

Тенденція високого відсотка злочинів, учинених саме в стані сп’яніння, властива не лише останнім рокам, але і попереднім періодам, що дає, зрештою підстави твердити як про реальний несприятливий вплив алкоголю, який сприяє і підштовхує до вчинення злочинів, так і про, відповідно, необхідність посилення профілактичних заходів серед таких неблагополучних верств населення як алкоголіки.

Однією з обтяжуючих обставин у кримінальному судочинстві небезпідставно визнається вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки в таких умовах швидше та легше нівелюються психологічні бар’єри перед учиненням злочину, полегшується підготовча діяльність до нього. Так, у 2012 році за попередньою змовою у групі вчинили злочини 28 осіб, тобто 28,28% всіх, кого було притягнуто до кримінальної відповідальності.

6.      Звільнення осіб від покарання за амністією, за поданням по закінченню іспитового строку.

У той же час далеко не всі злочинці зберігають виняткову суспільну небезпечність і після відбуття іспитового строку, а так само існує цілий ряд категорій громадян, до яких в силу різних причин: наявності утриманців, віку, статі тощо законодавець ставиться з певною поблажливістю, яка виражається у оголошенні амністії. Таких осіб суд за поданнями відповідних органів може звільняти від відбування покарання.

Розглядаючи практику звільнення Краснопільським районним судом від відбування покарання засуджених осіб, маємо наступні дані:

Отже, цілий ряд засуджених осіб, яким кримінальне покарання у попередні роки призначалося  з випробуванням, а так само і декілька осіб, дотримуючись правомірної поведінки і виконуючи приписи та не порушуючи накладених на них обмежень протягом іспитового строку, у 2012 році були звільнені від відбування покарання, що є доцільним з точки зору необхідності уникати зайвих витрат бюджетних коштів (на утримання засуджених тощо) та відповідає принципу відповідності покарання вчиненому злочину.

7.      Практика призначення покарань у 2012 році.

Чинним кримінальним законодавством передбачено широкий спектр різноманітних покарань за вчинення злочинів. Покарання відрізняються суворістю та обсягом обмежень, які накладаються на засуджену особу, що цілком логічно, якщо враховувати різноманітність вчинюваних злочинів, тяжкість їх наслідків, а також додаткові обставини і характеризуючи злочинців ознаки.

Розподіл засуджених за видами покарань за звітний період 2012 року виглядає наступним чином:

Аналізуючи наведені дані, можна зробити наступний висновок: при визначенні міри покарання суд у 2012, порівняно з 2011 роком, з одного боку, став помітно менше застосовувати такі порівняно м’якші міри покарання як штрафи та громадські роботи, і дещо зменшилася кількість осіб, яких було звільнено від відбування покарання, при цьому практично не зменшилася кількість випадків застосування найбільш суворої міри покарання – позбавлення волі реально. З другого боку, судом не застосовувалися додаткові міри покарання. Все це вказує на постійну роботу суду з метою досягнення найбільш виваженого і оптимального рівня кримінального покарання як у кожному конкретному випадку необхідного виправлення особи, так і з урахуванням можливого виховного впливу на населення.

8.      Профілактична робота суду з попередження порушень законодавства.

Одним із найважливіших завдань кримінального законодавства є запобігання злочинам. Як правило, профілактичний вплив на свідомість громадян має сам факт засудження винної особи та застосування до неї тої чи іншої міри покарання. Проте у окремих випадках, відповідно до ст. 23-2 КПК України, суд при наявності на те підстав виносить, крім того, окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом, а також нею може бути доведено до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину, або ж тоді, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування.

Незважаючи на різноманітність підстав для винесення окремих постанов, найчастіше вони застосовуються як механізм профілактики порушень законодавства у подальшому.

Так, у 2012 році суддями Краснопільського районного суду було винесено 9 окремих постанов (для порівняння: у 2011 році було винесено 7 окремих постанов, тобто кількість їх збільшилась на 28,57%).

Усі окремі постанови, винесені у 2012 році, було винесено з приводу порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання чи досудового слідства (приміром, безпідставне об’єднання кримінальних справ, нероз’яснення обвинуваченому права на застосування щодо нього амністії, неповне з’ясування даних про особу неповнолітнього обвинуваченого та інше).

На кінець 2012 року по суду залишалися нерозглянутими 10 кримінальних справ відносно 14 осіб, тоді як наприкінці 2011 року залишалися нерозглянутими 9 кримінальних справ відносно 11 осіб.

Аналізуючи  оперативність розгляду кримінальних справ у 2012 році, бачимо, що справ, які б були розглянуті з порушенням строків без поважних причин, по суду за рік не було.

Висновки і пропозиції

Вивчивши практику Краснопільського районного суду Сумської області по розгляду кримінальних справ у 2011 та 2012 роках, можна зробити висновок, що, з урахуванням неодноразових та досить істотних змін у кримінальному судочинстві протягом 2011-2012 років, такий розгляд все ж здійснювався протягом вказаного періоду на належному рівні.

Загалом доцільно було б вказати, що виходячи з показників досліджених періодів, робота з розгляду кримінальних справ судом здійснювалася відповідно до закону, у встановлені законом строки та відповідно до визначених процедур. В той же час хотілося б звернути увагу з урахуванням досвіду минулого року, на необхідність більш уважного та обміркованого ставлення як до застосування змін у законодавстві, так і до порядку відправлення судочинства, який уже у 2013 році остаточно буде замінений новим.

                             Узагальнення склали:

                      керівник апарату суду                                    Придатко В.М.,

                      ст. секретар суду:                                           Остапенко К.М.,

                      консультант суду

              з кадрової роботи:                        Верещак С.Л.,

             помічник судді                               Кочура І.О.