Узагальнння судової практики по розгляду цивільних справ про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав за 2011-2012 р.р.

Узагальнення

судової практики по розгляду цивільних справ

про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав

по Краснопільському районному суду

Сумської області за 2011-2012 роки

ПЛАН

1.  Стан реєстрації та розірвання шлюбів в Краснопільському районі.

2.  Практика розірвання шлюбів судом у 2011-2012 роках.

3.  Практика стягнення аліментів у 2011-2012 роках.

4.  Практика розгляду справ про позбавлення батьківських прав.

5.  Висновки та пропозиції.

На виконання завдання плану роботи Краснопільського районного суду Сумської області проведено узагальнення судової практики  по розгляду цивільних справ про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав по Краснопільському районному суду Сумської області за 2011-2012 роки.

Для  проведення узагальнення судом були використані дані розгляду справ, розглянутих у 2011-2012 роках.

Метою зазначеного узагальнення було виявлення проблемних питань, що виникали при розгляді   справ  даної категорії, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, які регулюють вирішення спорів щодо правовідносин, пов’язаних з сімейним правом, підготовка пропозицій щодо їх вирішення.

Розгляд  справ про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, які належать до однієї категорії за спорідненістю суспільних відносин та проаналізовані в цьому узагальненні, має свою специфіку порівняно з більшістю інших категорій цивільних справ, оскільки переважна їх більшість фактично пов’язані з вирішенням долі дітей. У сучасних правових системах дитина однозначно вважається суб’єктом права та має значний обсяг прав. На міжнародному рівні розробляються і приймаються міжнародно-правові акти, присвячені правам дитини та їх належній реалізації, й Україна є учасницею низки таких договорів. Однак безспірним залишається той факт, що у сім’ї дитина є найбільш вразливою стороною в будь-яких конфліктних сімейних правовідносинах, і саме на її долю випадає найбільше страждань та втрат.

1.  Стан реєстрації та розірвання шлюбів в Краснопільському районі.

Таким чином, як бачимо, переважна більшість шлюбів у 2012році, як у звітному періоді, так і у попередніх роках, розривається через суд. Крім того, кількість справ про розлучення у суді в 2012 році збільшилась (на 1,59 %), порівняно з попереднім періодом. Виразну тенденцію становлять показники укладення шлюбів у районі: такий показник у 2012 році зменшився на 26,83 %  порівняно з попереднім роком.    

Зменшення кількості шлюбів у 2012 році пояснюється, як вбачається, зростанням  розмірів державного мита за реєстрацію шлюбу, а також, найімовірніше, суспільною психологією (так як 2012 рік  є високосним роком).

            За певною частиною справ судом надавався строк для примирення, проте примирення не  відбулося.

            Як і у попередні роки, у 2012 році за розлученням до суду –  зверталися переважно жінки, таких випадків було на 6,25% більше ніж у 2011 році.

2.   Практика розірвання шлюбів судом у 2011-2012 роках.

Якщо звернутися до причин, що змушували сторони звертатися до суду за розірванням шлюбу, вони виглядають наступним чином:

            У переважній більшості випадків при зверненні до суду позивачі оминають питання причин розлучення, тому найчисленнішою підставою для  розлучення, сформульованою у позовних заявах, стає  «розбіжність у поглядах на подружнє життя» чи «не зійшлися характерами». Однак, враховуючи пояснення сторін, дані в судових засіданнях, навряд чи буде помилкою припустити, що саме у рядку «інші причини» найчастіше приховано і зловживання спиртними напоями, внаслідок яких виникають  фізичні образи, і хворобливі ревнощі, і подружню невірність тощо.

Природно, що кожна особа вправі розраховувати на збереження таємниці її особистого життя; в той же час цілком очевидно, що судити про допустимість і доцільність задоволення позовних вимог про розлучення суд без отримання уявлення про фактичний стан стосунків у родині просто не в змозі.

Розподіл осіб, що подали заяви про розірвання шлюбу, за віком, такий:

Як бачимо,  так як і у попередніх роках переважна більшість позовів про розірвання шлюбу були подані до суду особами у віці 31-40 років, але одночасно бачимо тенденцію і на збільшення у порівнянні з минулим роком. Також значна кількість розлучень відбувається за позовними заявами осіб віком 26-30 років та 21-25 років (15,63% та 12,5% від загальної кількості).

Наявність неповнолітніх дітей,  незважаючи на поширену протилежну думку, аж ніяк не слугувала згуртовуючим фактором для сімейних стосунків:

            Приводом для розірвання шлюбу саме через суд була наявність у сторін неповнолітніх дітей. За фабулою 87,5% справ у сім’ї була хоча б одна неповнолітня дитина, в тому числі у 34,38% справ - двоє. Трьох і більше дітей мали лише 4,69% розлучених сімей.

Територіальна розповсюдженість розлучень виглядає таким чином:

Найбільш «проблемними» населеними  пунктами у 2011-2012 роках були, як бачимо, Краснопілля (19 розлучень протягом року), В. Бобрик (6 розлучень), Миропілля, Самотоївка, Наумівка та Чернеччина (по 3 розлучення).

3. Практика стягнення аліментів у 2011-2012 роках.

Як правило, проживання однією сім’єю вимагає від подружжя великої відповідальності, до якої особа може виявитися просто не готовою, незважаючи на те, що свого часу нею ж було прийнято рішення про вступ до шлюбу. Нові обов’язки, необхідність турбуватися про добробут родини, про інших людей можуть видатися  надто обтяжливими, і наслідком стає розірвання шлюбу. Проте законодавець недаремно встановив і захистив законом взаємне право подружжя (і особливо право дитини) на утримання шляхом отримання аліментів.

На протязі 2012 року судом було розглянуто  66 справ про стягнення аліментів, крім того, у ряді випадків позови щодо розірвання шлюбу поєднувалися з заявленням вимог про стягнення аліментів.

За даною категорією справ:

- прийнято рішення про стягнення аліментів у 56 справах (для порівняння у 2011 році – за 44 справами; тобто у 2012 році на 27,27% більше), в тому числі стягнено аліменти на утримання двох і більше дітей, що залишаються на утриманні іншого з подружжя в 20 справах;

- із загального числа справ, за якими стягнуто аліменти  (в 2012 році – за 6справами) аліменти було стягнуто в твердій грошовій сумі у зв’язку з відсутністю стабільного доходу у відповідача;

- за однією справою судом було стягнуто аліменти на утримання дружини, що перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох річного віку.

Крім того, надходили до суду і позови про зміну розміру аліментів, пов’язані з тією обставиною, що визначений раніше розмір присуджених до стягнення аліментів у зв’язку з інфляцією та іншими причинами вже не відповідає навіть мінімальним потребам дитини. Таких позовів до суду надійшло 4, всі ці справи судом вирішені позитивно.

            4. Практика вирішення питання про позбавлення батьківських прав.

            Ще одна категорія справ, що випливають із сімейних правовідносин, - справи про позбавлення батьківських прав. Як правило, це останній захід, до якого вимушені вдаватися відповідальні органи, прагнучи захистити дитину, яка фактично за живих батьків зостається покинутою напризволяще, захід, якого застосовують у найбільш безнадійних випадках, після вивчення умов життя та виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого — заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

            Протягом 2012 року до суду надійшло 11 справ про позбавлення батьківських прав та  1 справа була в залишку, з них  8 справ розглянуто судом з винесенням рішення і 4 справи  про позбавлення батьківських прав залишились не розглянутими на кінець звітного періоду. Причинами прийняття рішення про позбавлення особи батьківських прав стали:

            Отже, як правило, батьківських прав переважно позбавлялися особи, внаслідок чого діти залишалися без належного, навіть і елементарного, догляду і турботи, не мали змоги нормально розвиватися.

            Непоодинокі  також і випадки, коли особу позбавляли батьківських прав відносно не однієї, а декількох дітей:

            Що стосується вікового розподілу осіб, позбавлених батьківських прав, то він виглядає наступним чином:

            і свідчить, як бачимо, про те, що найбільше позбавлялися батьківських прав особи середнього віку (31-40 років – таких 37,5%), щодо яких уже можна було робити висновок про ступінь безнадійності ситуації, що склалася, та про можливість чи неможливість їх виправлення.

            5. Висновки та пропозиції.

Результати проведеного узагальнення свідчать, що судді, дотримуються вимог норм матеріального та процесуального права при розгляді справ по спорах про стягнення аліментів, зміну розміру аліментів, постановлені судові рішення відповідають вимогам ст. ст. 213-215 ЦПК України.

            Справи про розлучення належать до тієї категорії справ, у яких фактично важко щось рекомендувати чи порадити, а справи про позбавлення батьківських прав – то випадки, коли радити що-небудь зазвичай просто пізно і даремно. Будь-яка профілактика за найменших ознак байдужості втрачає навіть сліди ефективності. Єдине, що можна рекомендувати за підсумками проведеного узагальнення, - це проводити роботу з майбутніми подружніми парами до моменту укладення шлюбу, оскільки з проведеного аналізу видно, що у більшості випадків молодята, швидше за все, не знали механіки сімейного побуту, повсякденних стосунків, не давали собі клопоту замислитися про неминучість побутових проблем і необхідність спільного вирішення питань, які виникають у житті кожної родини, а крім того, просто не бажали відповідальності, приймаючи найвідповідальніші у житті рішення: про створення сім’ї, народження дитини. І в результаті неповнолітні діти залишаються у неповних сім’ях, що є одним з найбільш негативних, але далеко не єдиним наслідком розлучення, а восьмеро неповнолітніх дітей було відібрано у недбалих батьків з позбавленням батьківських прав.

Тому, вважаємо, доцільно було би довести результати узагальнення до відома органів ДРАЦС у районі та селищних (сільських) рад Краснопілля та Великого Бобрика.

Узагальнення склали:

керівник апарату суду                                      В.М.Придатко

консультант суду з

кадрових питань                                              С.Л. Верещак

помічник судді                                                І.О.Кочура