Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення Краснопільським районним судом Сумської області за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 26.03.2012 року за ст.41 та ст.ст.163-1,163-2 КУпАП

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення

Краснопільським районним судом Сумської області

за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 26.03.2012 року

 за ст.41 та ст.ст.163-1,163-2  КУпАП

План узагальнення.

1. Порівняльні статистичні дані про надходження та розгляд справ про адміністративні  правопорушення вказаних категорій у 2012-2013 р.р.

2. Правові позиції з даного питання.

 


     1.  Порівняльні статистичні дані про надходження та розгляд справ про адміністративні правопорушення вказаних категорій у 2012-2013 р.р.

Досліджуючи судову практику розгляду справ про адміністративні правопорушення за останні місяці (останній квартал 2012-го – перший квартал 2013-го років), нескладно помітити досить несприятливу тенденцію у розгляду справ, котрі надходять від податкової інспекції та інспекції праці.

Так, вивчивши показники кількості справ про адміністративні правопорушення, які надійшли до суду та були розглянуті за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 26.03.2012 року, маємо наступне:

 -  за ст.41 КУпАП

 У 2012 році за період з 01.10. по 31.12.2012 року за ст.41 КУпАП до суду надійшло 16 справ про адміністративні правопорушення, з них 8 справ було розглянуто і накладено адміністративне стягнення, по 5 справам правопорушники були звільнені від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, 1 справа була закрита відповідно до ст.247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу правопорушення, 1 справа булла повернута на дооформлення, 1 справа булла закрита відповідно до ст.38 КУпАП (причини для цього, згідно постанови суду: «протокол складений державним інспектором праці від  24 жовтня 2012 року, тоді як правопорушення вчинено в  квітні - липні 2012 року, справа ж до суду надійшла взагалі 21.11.2012 року, дане правопорушення не є триваючим, а тому на час розгляду справи в суді сплив термін притягнення особи до адміністративної відповідальності»).

У 2013 році до суду надійшло 10 справ про адміністративні правопорушення, з них 6 справ було розглянуто і накладено адміністративне стягнення, по 3 справах правопорушники були звільнені від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, 1 справа була закрита відповідно до ст.247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу правопорушення.

 - за ст.163-1 КУпАП

 У 2012 році за період з 01.10. по 31.12.2012 року за ст.163-1 КУпАП до суду надійшло 2 справи про адміністративні правопорушення, з них 1 справа була розглянута і накладено адміністративне стягнення, по 1 справі правопорушник був звільнений від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення.

Тоді як у 2013 році за період з 01 січня по 26 березня 2013 до суду надійшло 6 справ про адміністративні правопорушення за ст.163-1 КУпАП. і всі справи були закриті відповідно до ст.38 КУпАП. Причиною цього стало недотримання строків для притягнення до адміністративної відповідальності: так, у трьох справах протоколи про адмінправопорушення було складено 01.03.2013 року, а самі матеріали надійшли до суду 04.03.2013 року (тоді як порушення скоєні: у 2011 році, у травні 2012 року та в період 9 місяців 2012 року); про правопорушення, скоєні в аналогічні ж строки у трьох інших справах, які надійшли до суду 11.03.2013 року.

 - за ст.163-2 КУпАП

           У 2012 році за період з 01.10. по 31.12.2012 року за ст..163-2 КУпАП до суду надійшло 11 справ про адміністративні правопорушення, з них по 1 справі правопорушник був звільнений від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, 8 справ були закриті відповідно до ст.38 КУпАП, 1 справа повернута на дооформлення.

Так, у двох справах про вчинення податкових порушень у січні 2012 року матеріали надійшли до суду лише 29.10.2012 року, у чотирьох справах про вчинення порушень у червні 2012 року, справи було направлено до суду 16 та 21 листопада 2012 року, а ще у двох справах, що надійшли 17 грудня 2013 року, ставилося питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у липні 2012 року.

У 2013 році за період з 01 січня по 26 березня 2013 до суду не надходило справ за ст.163-2 КУпАП.

 - за ст.163-4 КУпАП

           У 2012 році за період з 01.10. по 31.12.2012 року до суду надійшло 4 справи про адміністративне правопорушення за ст.163-4 КУпАП, з них 1 справа розглянута і накладено адміністративне стягнення, 3 справи були закриті відповідно до ст.38 КУпАП (про вчинення одним порушником правопорушення в 4 кварталі 2010 року та 1 кварталі 2011 року, а іншим – у червні 2012 року, - матеріали надійшли до суду 21.11.2012 року; про скоєння правопорушення у 2009 та 2010 роках справа надійшла до суду 12.12.2012 року).

У 2013 році за період з 01 січня по 26 березня 2013 до суду надійшло 5 справ про адміністративні правопорушення за ст.163-4 КУпАП, з них 1 справа розглянута і накладено адміністративне стягнення, 1 справа була закрита відповідно до ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях  складу правопорушення, 4 справи закриті відповідно до ст.38 КУпАП:

- щодо особи, яка, згідно протоколу, вчинила правопорушення за І квартал 2010 року, ІІІ квартал 2011 року, І квартал 2012 року, а також щодо особи, яка вчинила правопорушення в VI кварталі 2011 року та І –ІІІ кварталі 2012 року, справи до суду надійшли 08.01.2013 року;

- щодо особи, котра вчинила правопорушення у ІV кварталі 2011 року, а також 10.10.2012 року під час подання звіту за ІІІ квартал 2013 року, справа надійшла до суду 25.01.2013 року;

- щодо особи, яка вчинила правопорушення в 2010-2011 р., справа надійшла до суду 06.03.2013 року.

2.  Правові позиції з даного питання.

          Перш за все для розуміння суті проблемного питання доцільно зауважити, що, відповідно до статті 38 КУпАП, строки накладення адміністративного стягнення законодавець визначив наступним чином:

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164 14 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Проте КУпАП не дає точного визначення поняття триваючого правопорушення і не розкриває його змісту, більше того, не надано у Кодексі й переліку триваючих правопорушень.

Ураховуючи те, що вирішення питання про характер порушення суттєво впливає на порядок застосування санкцій, багатьом контролюючим органам довелося сформувати свою позицію щодо нього.

Так, Мін'юст України свого часу висловив позицію, згідно з якою триваючими правопорушеннями є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються або виконанням установлених обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності (Лист від 01.12.2003 № 22-34-1465 "Щодо скоєння особою триваючого правопорушення"): «...Продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна). Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов’язані з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності... Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу...»

Поняття продовжуваного правопорушення Кодекс не містить взагалі. Отже, відправним пунктом слід брати теорію, а також доводиться застосовувати аналогію з іншими нормативними актами.

 У листі від 17.07.2007 № 22-14-493 Міністерство юстиції України повідомляє про те, що діючий Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не містить визначення понять "разового" і "тривалого" правопорушення, обмежуючись загальною нормою, у відповідності до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше чим через два місяця з дня здійснення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення (частина перша статті 38 КУпАП).

 У цих листах Міністерство юстиції зазначає, що в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані та триваючі адміністративні правопорушення.

 Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 N 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Одними з перших, хто висловився з приводу критеріїв розмежування триваючих і разових правопорушень, були податківці. Так, Головна державна податкова інспекція України в листі від 22.03.94 р. № 04-115/10-1018 до разових порушень віднесла несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів тощо; до триваючих - відсутність бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку тощо.

Водночас, наприклад, за аналогією не можна погодитися з позицією, згідно з якою несвоєчасне подання митної декларації не є триваючим порушенням. Спадає на думку, що у цьому випадку саме суб'єкт своєю бездіяльністю порушує встановлений законодавством обов'язок і до того моменту, поки не буде подано митної декларації, такий суб'єкт перебуватиме у стані безперервного порушення вимог законодавства, а отже, порушення має триваючий характер. Адже, пункт 16.1.3. статті 16 Податкового Кодексу встановлює зобов'язання платника податку подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Також визначення поняття триваючого правопорушення, що відповідає наведеному вище, міститься у Методичних рекомендаціях щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2004 р. № 936.

Правопорушення, передбачене ст. 41 КУпАП, як бачимо, можна віднести до категорії продовжуваних. Продовжуваними вважатимуться також такі проступки: порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 41-2 КУпАП), порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1 КУпАП); порушення правил про валютні операції (ст. 162 КУпАП) тощо. Одне з правопорушень, передбачених ст. 163-1 КУпАП, а саме відсутність податкового обліку на підприємстві, разом з тим, є триваючим.

При цьому зауважуємо, що, незважаючи на те, що суд встановлює винність особи у вчиненому правопорушенні під час розгляду справи, проте застосувати до неї міри адміністративного стягнення у разі пропуску визначеного ст.38 КУпАП строку суд уже не вправі, відтак, по суті, пропуск таких строків позбавляє правосуддя можливості ефективно коригувати протиправну поведінку в разі її встановлення.

Тому видається більш ніж нагальним і гострим питання розмежування продовжуваних та триваючих правопорушень контролюючими органами району при підготовці матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, а так само і при вирішенні питань щодо організації та проведення перевірок, за результатами яких можуть бути порушені відповідні справи про адміністративні правопорушення.