Узагальнення судової практики по розгляду цивільних справ про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав по Краснопільському районному суду Сумської області за 2010-2011 роки

Узагальнення

судової практики по розгляду цивільних справ

про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав

по Краснопільському районному суду

Сумської області за 2010-2011 роки.

ПЛАН

1.  Стан реєстрації та розірвання шлюбів в Краснопільському районі.

2.  Практика розірвання шлюбів судом у 2010-2011 роках.

3.  Практика стягнення аліментів у 2010-2011 роках.

4.  Практика розгляду справ про позбавлення батьківських прав.

На виконання завдання плану роботи Краснопільського районного суду Сумської області проведено узагальнення судової практики  по розгляду цивільних справ про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав по Краснопільському районному суду Сумської області за 2010-2011 роки.

Для  проведення узагальнення судом були використані дані розгляду справ, розглянутих у 2010-2011 роках.

Метою зазначеного узагальнення було виявлення проблемних питань, що виникали при розгляді   справ  даної категорії, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, які регулюють вирішення спорів щодо правовідносин, пов’язаних з сімейним правом, підготовка пропозицій щодо їх вирішення.

Розгляд  справ,  про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав тематично належать до однієї категорії та проаналізовані в цьому узагальненні, має свою специфіку порівняно з більшістю інших категорій цивільних справ, оскільки усі вони фактично пов’язані з вирішенням  долі дітей. У сучасних правових системах дитина однозначно вважається суб’єктом права та має значний обсяг прав. На міжнародному рівні розробляються і приймаються міжнародно-правові акти, присвячені правам дитини та їх належній реалізації, й Україна є учасницею низки таких договорів. Однак безспірним залишається той факт, що  у сім,ї дитина є найбільш вразливою стороною в будь-яких конфліктних сімейних правовідносинах, і саме на її долю випадає найбільше страждань та втрат.

1.  Стан реєстрації та розірвання шлюбів в Краснопільському районі.

Таким чином, як бачимо, переважна більшість шлюбів у 2011 році, як у звітному періоді, так і у попередніх роках, розривається через суд. Крім того, кількість справ про розлучення у суді в 2011 році збільшилась (на 1,61 %), порівняно з попереднім періодом. Виразну тенденцію становлять показники укладення шлюбів у районі: такий показник у 2011 році збільшився на 33,11 % , порівняно з попереднім роком.    

Зростання кількості шлюбів у 2011 році пояснюється швидше суспільною психологією (так як наступний 2012 рік  є високосним роком).

            За певною частиною справ судом надавався строк для примирення, проте примирення відбулося лише за чотирма справами.

            Як і у попередні роки, у 2011 році за розлученням до суду –  зверталися переважно жінки, що на 17,7 % більше ніж у 2010 році.

2.   Практика розірвання шлюбів судом у 2010-2011 роках.

Якщо звернутися до причин, що змушували сторони звертатися до суду за розірванням шлюбу, вони виглядають наступним чином:

            У переважній більшості випадків при зверненні до суду позивачі /позивачки оминають питання причин розлучення, тому найчисленнішою підставою для  розлучення, сформульованою у позовних заявах, стає  «розбіжність у поглядах на подружнє життя» чи «не зійшлися характерами». Однак, враховуючи пояснення сторін, дані в судових засіданнях, навряд чи буде помилкою припустити, що саме у рядку «інші причини» найчастіше приховано зловживання спиртними напоями внаслідок яких виникають  фізичні образи, і хворобливі ревнощі, і подружню невірність тощо.

Природно, що кожна особа вправі розраховувати на збереження таємниці її особистого життя; в той же час цілком очевидно, що судити про допустимість і доцільність задоволення позовних вимог про розлучення суд без отримання уявлення про фактичний стан стосунків у родині просто не в змозі.

Розподіл осіб, що подали заяви про розірвання шлюбу, за віком, такий:

Як бачимо,  так як і у попередніх роках переважна більшість позовів про розірвання шлюбу були подані до суду особами у віці 31-40 років, але одночасно бачимо тенденцію і на зниження у порівнянні з минулим роком. Також значна кількість розлучень відбувається за позовними заявами осіб віком 26-30 років та 21-25 років (73,68% та 57,14% у порівнянні з минулим роком).

 Для вивчення предмету узагальнення становить інтерес також і кількість років, прожитих разом особами, чий шлюб розірвано:

Найчастіше, як бачимо, розривалися протягом 2010-2011 років шлюби, які проіснували 9-15 років (12,5% розлучень), та від 3- 5років сумісного життя( 13,33 % розлучень), однак багато розлучень і в сім’ях з менш тривалими шлюбними стосунками, тоді як шлюби, в яких прожито понад 15 років, розривалися помітно рідше.

            Втім, з урахуванням наведених показників, було би помилкою стверджувати, що існує певна часова межа, після якої подружжя не піде на розірвання шлюбу взагалі.

Наявність неповнолітніх дітей,  незважаючи на поширену протилежну думку, аж ніяк не слугувала згуртовуючим фактором для сімейних стосунків:

            Приводом для розірвання шлюбу саме через суд була наявність у сторін неповнолітніх дітей. За 97,2% справ у сім’ї була одна неповнолітня дитина, за 85,71% - двоє. Трьох і більше дітей мали лише 5,47% розлучених сімей.

Територіальна розповсюдженість розлучень виглядає таким чином:

Найбільш «проблемними» населеними  пунктами у 2010-2011 роках були, як бачимо, Краснопілля (27 розлучень протягом року), Угроїди (7 розлучень), Миропілля (6 розлучень), Самотоївка (4 розлучення).

3. Практика стягнення аліментів у 2010-2011 роках.

Як правило, проживання однією сім’єю вимагає від подружжя великої відповідальності, до якої особа може виявитися просто не готовою, незважаючи на те, що свого часу нею ж було прийнято рішення про вступ до шлюбу. Нові обов’язки, необхідність турбуватися про добробут родини, про інших людей можуть видатися  надто обтяжливими, і наслідком стає розірвання шлюбу. Проте законодавець недаремно встановив і захистив законом взаємне право подружжя (і особливо право дитини) на утримання шляхом отримання аліментів.

На протязі 2011 року судом було розглянуто  44 справи про стягнення аліментів, крім того, у ряді випадків позови щодо розірвання шлюбу поєднувалися з заявленням вимог про стягнення аліментів.

За даною категорією справ:

- прийнято рішення про стягнення аліментів у 44 справах (для порівняння у 2010 році – за 37 справами, що на 18,91 % більше), в тому числі стягнено аліменти на утримання двох і більше дітей, що залишаються на утриманні іншого з подружжя в 12 справах;

- із загального числа справ, за якими стягнуто аліменти  (в 2011 році – за 12 справами) аліменти було стягнуто в твердій грошовій сумі у зв’язку з відсутністю стабільного доходу у відповідача;

- за двома справами судом було стягнуто аліменти на утримання дружини, що перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох річного віку.

Крім того, надходили до суду і позови про зміну розміру аліментів, пов’язані з тією обставиною, що визначений раніше розмір присуджених до стягнення аліментів у зв’язку з інфляцією та іншими причинами вже не відповідає навіть мінімальним потребам дитини. Таких позовів до суду надійшло 4, всі ці справи судом вирішені позитивно.

            4. Практика вирішення питання про позбавлення батьківських прав.

            Ще одна категорія справ, що випливають із сімейних правовідносин, - справи про позбавлення батьківських прав. Як правило, це останній захід, до якого вимушені вдаватися відповідальні органи, прагнучи захистити дитину, яка фактично за живих батьків зостається покинутою напризволяще, захід, якого застосовують у найбільш безнадійних випадках, після вивчення умов життя та виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого — заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

            Протягом 2011 року до суду надійшло 13 справ про позбавлення батьківських прав із яких 12 справ було розглянуто судом з винесенням рішення і 1 справа  про позбавлення батьківських прав була залишена без розгляду. Причинами прийняття рішення про позбавлення особи батьківських прав стали:

            Отже, як правило, батьківських прав переважно позбавлялися особи, які зловживали алкоголем, внаслідок чого діти залишалися без належного, навіть і елементарного, догляду і турботи, не мали змоги нормально розвиватися.

            Непоодинокі  також і випадки, коли особу позбавляли батьківських прав відносно не однієї, а декількох дітей:

            Що стосується вікового розподілу осіб, позбавлених батьківських прав, то він виглядає наступним чином:

            і свідчить, як бачимо, про те, що найбільше позбавлялися батьківських прав особи середнього віку (26-30 років та 31-40 років – таких 41,66%), щодо яких уже можна було робити висновок про ступінь безнадійності ситуації, що склалася, та про можливість чи неможливість їх виправлення.