Практика розгляду Краснопільським районним судом кримінальних справ по злочинах, вчинених неповнолітніми

Злочинність неповнолітніх постійно привертає до себе увагу.

На сьогодні це зумовлено тим, що неповнолітні завжди визнавалися злочинцями особливого роду і становлять одну з найбільш кримінально уражених верств населення.

Соціальна занедбаність неповнолітніх за умов плюралізму поглядів, відсутності чітких моральних орієнтирів сприяє виникненню та поширенню негативних явищ в середовищі неповнолітніх. Злочинність же становить собою найбільш наочну ознаку цілого комплексу таких несприятливих обставин.

За сучасних умов розвитку суспільства визнається, що для неповнолітніх злочинців недостатнім є застосування лише медико-педагогічних заходів. У певних випадках держава змушена притягувати їх до кримінальної відповідальності.

Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років (ст. 22 КК України). Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років. В той же час, існує можливість застосування до неповнолітньої особи примусових заходів виховного характеру.

Примусові заходи виховного характеру можуть застосовуватися лише до осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми; які вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості; які щиро розкаялися після вчинення злочину та в подальшому поводилися бездоганно. Метою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні ним необхідного виховання, освіти, лікування, захисту від насильства та жорстокості, соціальної допомоги, а також у наявності можливості пристосуватися до реалій навколишнього життя, підвищити свій культурний, соціальний та загальноосвітній рівень, набути професії та працевлаштуватися.

Виходячи з цього, особливої уваги потребує судова практика з розгляду кримінальних проваджень по злочинах, вчинених неповнолітніми особами. 2014 рік відзначився в Краснопільському районі зростанням кількості справ даної категорії, що й визначає необхідність окремого дослідження даної категорії кримінальних проваджень.

Вивчивши показники кількості кримінальних справ та осіб, які вчинили злочин  не досягши повноліття та  щодо яких судом було розглянуто кримінальні справи, у 2013-2014 роках, маємо наступні дані:

Як бачимо, у минулому році, як і в 2013-му, переважну більшість кримінальних проваджень за злочинами, вчиненими неповнолітніми, було порушено за фактами крадіжок, тобто таємного викрадення чужого майна. У 2014 році, крім того, неповнолітнім було у одному випадку завдано легких тілесних ушкоджень, однак переважно неповнолітніми вчинялися саме злочини проти власності.

Слід зауважити також, що цілком природною є і закриття кримінального провадження щодо заподіяних легких тілесних ушкоджень – адже провадження відносно легких тілесних ушкоджень, як свідчить практика, найчастіше якраз і закриваються за примиренням сторін.

Чинним кримінальним законодавством передбачено широкий спектр різноманітних покарань за вчинення злочинів. Покарання відрізняються суворістю та обсягом обмежень, які накладаються на засуджену особу, що цілком логічно, якщо враховувати різноманітність вчинюваних злочинів, тяжкість їх наслідків, а також додаткові обставини і характеризуючи злочинців ознаки.

В той же час треба відзначити, що у всіх кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх суд виявляв гуманність та розуміння необхідності для неповнолітньої особи розвиватися порівняно гармонійно, отримати освіту, мати контакт із ровесниками. Тому від відбування покарання неповнолітні засуджені були звільнені з випробуванням із встановленням іспитового строку.

Так, розподіл справ по злочинах, вчинених неповнолітніми особами, за видами покарань за період 2013-2014 років виглядає наступним чином:

Кількість оскаржень розглянутих судом справ та кількість скасованих чи змінених судами вищих інстанцій судових рішень (вироків, постанов) у кримінальних справах також є важливими показниками роботи суду щодо здійснення кримінального судочинства і свого роду індикаторами якості розгляду кримінальних справ. Зокрема, в 2013 році оскаржувалася 1 ухвала суду про повернення обвинувального акту щодо неповнолітньої особи прокурору, яка була скасована судом апеляційної інстанції і повернута для розгляду зі стадії підготовчого провадження, у 2014 років кримінальні провадження за злочинами, вчиненими неповнолітніми, не оскаржувались, а отже, можна зробити висновок, що винесені судом вироки не викликали сумнівів у їх законності та справедливості у сторін проваджень.

Вивчення демографічних характеристик осіб, які вчиняли злочини, дозволяє зробити попередні висновки щодо найбільш криміногенних верств та груп населення району.

Розглянемо віковий розподіл засуджених осіб:

Аналізуючи наведені дані, можна сказати, що більшість злочинів було скоєно неповнолітніми у віці 16-18 років (75% від загальної кількості у 2014 році). Усі неповнолітні були учнями загальноосвітніх шкіл району.

Виходячи з отриманих показників, можна зробити висновок про необхідність посилення виховної та профілактичної роботи, спрямованої на людей молодого віку, насамперед, школярів та учнів СПТУ; при цьому, крім очевидних наслідків економічної кризи, як-то зубожіння значної частини населення, слід враховувати і такі імовірні психологічні фактори росту злочинності, як атмосфера непевності щодо майбутнього, побоювань воєнних дій, активного тиску пропаганди у ЗМІ тощо, котрі найдужчий вплив справляють саме на молодь. Постійні стреси у поєднанні з нестачею коштів породжують внутрішню готовність задовольняти свої потреби навіть протизаконним шляхом.

Становить інтерес також, у яких умовах виховувалися неповнолітні, котрі вчинили злочини:

Таким чином, стверджувати, що виховання у неповній сім’ї є обов’язковою передумовою, не можна: з рівною імовірністю злочини вчинялися і дітьми, що виховувалися в сім’ях з обома батьками. Сім’ї ці на обліку не перебували, діти, в свою чергу, також не були на обліку в кримінальній міліції у справах дітей та в службі у справах дітей.

Із осіб, щодо яких судом були розглянуті кримінальні провадження, за злочини, вчинені неповнолітніми особами, у 2014 році було 3 особи чоловічої статі та 1 жінка, що становить 25% від загальної кількості; тоді як у 2013 році було скоєно злочин 1 юнаком. В цілому це нормальний стан справ, оскільки саме особи чоловічої статі часто шукають самоствердження шляхом порушення загальноприйнятих норм поведінки та моралі, а також зважуються на порушення закону загалом легше, ніж жінки.

Так, у 2013 році злочини даної категорії скоєно було 1 громадянином України який мешкає в смт.Краснопілля.

У 2014 році злочини даної категорії було скоєно 4 громадянами України (з них 1 житель – смт.Краснопілля, 1- с.Кам’янка, 1- с.Запсілля та 1- м.Суми).

У 2014 році із загальної кількості вчинених злочинів у стані алкогольного сп’яніння було вчинено 1 неповнолітньою особою, тоді як у 2013 році злочин неповнолітнім  було вчинено в тверезому стані.

Вивчивши практику Краснопільського районного суду Сумської області по розгляду кримінальних проваджень про скоєння злочинів неповнолітніми у 2013 та 2014 роках, можна зробити висновок, що такий розгляд здійснювався протягом вказаного періоду на належному рівні.

            Загалом доцільно було б вказати, що виходячи з показників досліджених періодів, робота з розгляду кримінальних проваджень судом здійснювалася відповідно до закону, у встановлені законом строки та відповідно до визначених процедур. В той же час хотілося б звернути увагу з урахуванням досвіду минулого року, на необхідність посилення виховної і профілактичної роботи серед школярів та молоді району з метою знизити рівень вказаної категорії злочинів.