УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики по розгляду кримінальних справ

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики по розгляду кримінальних справ

Краснопільським районним судом

 у 2011 році

План узагальнення.

1.    Порівняльні статистичні дані про розгляд кримінальних справ у 2010-2011 р.р.

2.    Якість розгляду кримінальних справ у 2010-2011 р.р. Причини скасування, зміни вироків по кримінальних справах, оскаржуваних у 2011 р.

3.    Порівняльна характеристика категорій справ по роках за 2010-2011 р.р. Тенденція зростання кількості окремих видів злочинів.

4.    Матеріальні збитки, завдані злочинами. Відшкодування збитків під час слідства і в суді до винесення вироку.

5.    Розподіл злочинців за віком, статтю, соціальним станом.

6.    Звільнення осіб від покарання за амністією, за поданням по закінченню іспитового строку.

7.    Практика призначення покарань у 2011 році.

8.    Профілактична робота суду з попередження порушень законодавства.

Кримінальне судочинство – чи не найважливіша частина діяльності загальних судів. Саме у кримінальному процесі вирішуються питання своєчасного, належного та достатнього покарання за вчинення найбільш тяжких порушень законодавства, найбільш суспільно небезпечних діянь, які визнано злочинами.

Саме тому, за порівняно невеликої кількості кримінальних справ поруч із значно більш численними справами про адміністративні правопорушення, цивільними справами тощо, судова практика у кримінальних справах все ж таки викликає помітний інтерес і потребує постійного спостереження та узагальнення.

1. Кількість кримінальних справ, та осіб, щодо яких судом було розглянуто кримінальні справи, у 2010-2011 роках.

Вивчивши показники кількості кримінальних справ та осіб, щодо яких судом було розглянуто кримінальні справи, у 2010-2011 роках, маємо наступні дані:

У даному випадку слід урахувати, що у 2010-2011 роках з призначенням 11.02.2010 року на підставі Указу Президента України №99/2010 від 02.02.2010 року на посаду судді Басової В.І. всі посади суддів були зайняті і всі справи, що належали до юрисдикції суду, розглядалися безпосередньо Краснопільським районним судом. Таким чином, при порівнянні показників двох досліджуваних періодів – як наведених, так і всіх подальших, - слід мати на увазі, що відправлення кримінального судочинства здійснювалося повним складом суддів суду.

Внутрішній розподіл кримінальних справ між суддями Краснопліьського районного суду за підсумками 2011 року має такий вигляд:

Звернувши увагу на подані показники, загалом можна відзначити певне зростання рівня надходження кримінальних справ до суду протягом останніх двох років, а  отже, і зростання рівня злочинності у районі. Серед причин зростання рівня злочинності можна назвати загальну несприятливу соціальну обстановку, спричинену високою мінливістю законодавства, інфляцією та непопулярними заходами щодо подолання економічної кризи, зростання безробіття, в тому числі тіньового, а відтак і викликані даними факторами зростання рівнів алкоголізму, наркоманії, побутового насильства тощо.

За звичайним порядком кримінальна справа порушується у порядку ст. 98 КПК України прокурором, слідчим, органом дізнання, суддею, а після проведення досудового слідства у справі і затвердження прокурором обвинувального висновку у справі направляється до суду.

Втім, прокурору надається і право відкликати з суду кримінальну справу, якщо у ній ще не проведено попереднього судового засідання. Зауважмо, що справ, повернутих прокуратурі на вимогу про відкликання справи згідно ст.232 КПК України, у 2011 році не було, тоді як у 2010 році повернуто було 1 справу.

В той же час відповідно до ст. 27 КПК України, справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126, а також справи про злочини, передбачені статтею 2031, частиною 1 статті 206, статтями 219, 229, 231 - 2322, 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення, а так само право примиритися з обвинуваченим. Справи про злочини, передбачені частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, але закривати їх за примиренням потерпілого з обвинуваченим, підсудним не можна.

На розгляд до Краснопільського районного суду також надходили серед інших справ кримінального судочинства і скарги приватного обвинувачення – 7 скарг надійшло у 2011 році, що на 85,71% більше, ніж у 2010 році (1 скарга приватного обвинувачення).  Справ, порушених за такими скаргами, однак, протягом 2011 року не було розглянуто жодної (6 скарг залишено без розгляду та повернуто скаржникам, за 1 відмовлено у відкритті кримінальної справи), тоді як у 2010 році розглянуто було 1 таку справу.

Дані цифри вказують на високу процесуальну доцільність особливого порядку порушення та розгляду кримінальних справ перелічених вище статей: так, скаржникам приватного обвинувачення за наявного порядку помітно простіше примиритися з потерпілим. Не знаходить перешкоди примирення скаржника та обвинуваченого і у законі, яким подібні злочини визначені такими, що, як правило, не мають особливого громадського значення. В той же час не завжди скарги приватного обвинувачення є достатньо обґрунтованими і містять необхідні підстави для розгляду кримінальної справи.

2. Якість розгляду кримінальних справ у 2010-2011 р.р.

Однією з найважливіших гарантій прав засудженого та засобом захисту законності є право засудженого оскаржити в апеляційному та касаційному порядку незаконні та необґрунтовані на його думку вироки та постанови суду в кримінальних справах, та аналогічні права, надані стороні обвинувачення (прокуророві, потерпілому та ін.).

Вказана процедура забезпечує неодноразову перевірку судових рішень (вироків та постанов), які з тих чи інших підстав викликають сумніви у своїй правомірності та обґрунтованості у учасників кримінального судочинства.

Відповідно кількість оскаржень розглянутих судом справ та кількість скасованих чи змінених судами вищих інстанцій судових рішень (вироків, постанов) у кримінальних справах також є важливими показниками роботи суду щодо здійснення кримінального судочинства і свого роду індикаторами якості розгляду кримінальних справ.

Унаочнити якість розгляду судом кримінальних справ протягом 2010-2011 років можна за допомогою таких даних:

Причинами зміни судових рішень в 2011 році стали наступні обставини:

- по справі за обвинуваченням Кульги Л.В. вирок змінено: дії підсудного перекваліфіковано з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 КК України за відсутністю ознаки повторності та призначено покарання замість двох років – один рік шість місяців;

- по справі за обвинуваченням Мариніна П.Д. за ч.3 ст.185 КК України змінено вирок шляхом пом’якшення покарання з 4 років 2 місяців до 3 років позбавлення волі та виключення вказівки про наявність у підсудного судимості від 30.05.1979 року;

- постанова про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно Мариніна П.Д. скасована у зв’язку зі скасуванням вироку, яким було призначено вказане покарання;

- постанову про застосування до Данілова П.Н. запобіжного заходу у виді застави скасовано за недостатньою мотивованістю застосованого запобіжного заходу;

- по справі за обвинуваченням Іонова М.В. та Чуйкова Є.А. за ч.2 ст.15, ч.2 ст.201 КК України вирок скасовано у зв’язку з неправильним застосуванням норм кримінального закону про звільнення від відбування покарання з застосуванням іспитового строку до іноземців;

- по справі за обвинуваченням Котенка І.О., Гура В.Г., Моложона Є.П., Анцибор В.А. вирок скасовано за невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та м’якістю покарання, призначеного Котенку І.О.;

- по справі за обвинуваченням Хворостяного З.О. за ч.3 ст.185 КК України скасовано вирок суду у зв’язку з істотною неповнотою і однобічністю судового слідства.

Загалом аналіз допущених помилок свідчить про те, що їх можна було б уникнути шляхом більш уважного вивчення матеріалів справи, зокрема і даних про особу підсудного, належної оцінки доказів, врахування загальних засад призначення покарання та чинного законодавства про виконання вироків суду.

З урахуванням проходження рядом кримінальних справ стадій перегляду в апеляційній чи касаційній інстанції, доцільно звернути увагу на ту обставину, що протягом звітного періоду вступили в законну силу вироки (постанови) суду відносно 124 осіб, що на 7,83% більше за показник 2010 року (набрали законної сили вироки відносно 115 осіб).

3. Порівняльна характеристика категорій справ.

Вивчення судової практики  розгляду кримінальних справ не в останню чергу потребує з’ясування розподілу вчинених злочинів за категоріями та виявлення наявних тенденцій до зростання чи спаду злочинності шляхом порівняльного аналізу відповідних даних з даними попереднього звітного періоду.               

Отже, порівняно з 2010 роком, у 2011 році розглянуто 104 кримінальних справи, що на 7,22% більше, ніж у 2010 році (97 справ), засуджено 126 осіб, що на 12,5% більше за рівень 2010 року (112 осіб).

У 2011 році, порівнюючи з 2010 роком, судом не розглядалися справи про злочини проти правосуддя, проти безпеки виробництва, проти громадської безпеки. Істотно, на 62,5 %, зменшилася кількість злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Як видно з наведеної таблиці, переважну більшість справ протягом звітного періоду 2011 року  становили справи про злочини проти власності (60,58%), і насамперед про вчинення крадіжок. Це цілком характерно також як для минулого звітного періоду, 2010 року, так і для цілого ряду попередніх років. Натомість впадає в око і викликає істотне занепокоєння суттєвий, удвічі, ріст рівня злочинів проти життя та здоров’я людини, а також службових злочинів порівняно з попереднім роком.

4. Матеріальні збитки, завдані злочинами.

Значна кількість злочинів зазвичай пов’язана з заподіянням істотної матеріальної шкоди – як шляхом пошкодження, знищення чи заволодіння майном, так і шляхом, наприклад, завдання шкоди здоров’ю, для відновлення якого потерпілим або закладом охорони здоров’я витрачаються кошти тощо.

Відшкодування заподіяних збитків відповідно до чинного законодавства може забезпечуватися як вирішенням цивільного позову вироком чи постановою суду після розгляду справи по суті, так і зверненням до суду потерпілого, або іншої особи, зацікавленої у відшкодуванні понесених збитків, в порядку цивільного судочинства на підставі вироку суду.

Злочинами у 2011 році також завдано було значних матеріальних збитків, про що свідчать такі дані:

Таким чином, у 2011 році, як і в попередньому звітному періоді, значна частина завданих збитків відшкодовувалася ще до винесення вироку – при чому у різноманітних формах: повернення викраденого, відшкодування заподіяних збитків добровільно на етапі досудового слідства чи при розгляді кримінальної справи судом тощо. Так само очевидно, що лише у незначній кількості випадків особи, на яких за вироком суду все ж покладено обов’язок сплатити завдану шкоду, сплачували належні суми добровільно.

Всього у 2011 році судом було видано 16 виконавчих листів про стягнення сум на відшкодування збитків, завданих злочинами, на загальну суму 127353 грн., тоді як у 2010 році було видано лише 5 виконавчих листів на загальну суму 22592 грн.

             5. Розподіл засуджених осіб за віком, статтю, соціальним станом.

Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ дає змогу вивчити демографічні характеристики, які вчиняли злочини. Таким чином, як правило, можна зробити попередні висновки щодо найбільш криміногенних верств та груп населення району.

Розглянемо віковий розподіл засуджених осіб:

Аналізуючи наведені дані, можна сказати, що найбільше злочинів було скоєно злочинцями у віці 31-50 років (42,06% від загальної кількості), а також у віці 18-25 років (20,63%). Виходячи з отриманих показників, можна зробити висновок про необхідність посилення виховної та освітньо-виховної роботи з підлітками та молоддю.

Із осіб, щодо яких судом було розглянуто кримінальну справу, у 2010 році було 94 чоловіки, що становило 83,93%, жінок – 18 осіб, що становить 16,07% від загальної кількості;

у 2011 році серед таких осіб чоловіків було 117, що становить 92,85%, жінок – 9, що становить 7,14%.

Як бачимо, переважну більшість злочинів учиняють саме особи чоловічої статі; в той же час видно, що питома вага жінок серед осіб, щодо яких розглянуто було кримінальні справи, порівняно з попереднім періодом зменшилася удвічі.

Якщо звернути увагу на розподіл осіб, щодо яких розглядалися кримінальні справи, за їх соціальним станом, бачимо, що найбільшу кількість злочинів учинено особами, які ніде не працюють та не навчаються. Так, у 2010 році – 81 особою, що склало  72,32% від загальної кількості, у 2011 році – 86 особами, тобто 68,25% від загальної кількості. Такий стан справ має сталий характер: як правило, саме соціально незахищені, позбавлені доходів і певних занять особи найлегше зважуються на порушення закону.

Також злочини було скоєно такими категоріями осіб:

Частина злочинів, як правило, вчиняється неповнолітніми особами. Чинне законодавство передбачає особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності неповнолітніх і, крім того, встановлює таку процедуру як примусове застосування до неповнолітнього заходів виховного характеру. Як правило, неповнолітні особи характеризуються вразливістю психіки та здатні піддаватися корегую чому впливові і перевиховуватися значно ефективніше, аніж дорослі люди; проте дана категорія потребує ще й підвищеної уваги внаслідок того, що неповнолітній значно легше збивається на манівці і піддається намовлянням до вчинення злочину або ж сам потерпає від спокуси.

У 2011 році було розглянуто кримінальні справи щодо 14 неповнолітніх, у тому числі 7 з них вчинили злочин у складі групи осіб.

У ряді випадків скоєння злочину характеризується додатковими обставинами, які кваліфікують його як більш тяжкий або ж слугують обтяжуючою обставиною при вирішення питання про покарання винній особі.

Так, значна частина злочинів скоюється в стані алкогольного сп’яніння:

у 2010 році злочини в стані сп’яніння скоїли 30 осіб із 120 засуджених, що становило 25% від загальної кількості;

у 2011 році злочини в стані сп’яніння скоїли 47 осіб зі 126 засуджених, що становить 37,3% від загальної кількості.

Тенденція високого відсотка злочинів, учинених саме в стані сп’яніння, властива не лише останнім рокам, але і попереднім періодам, що дає, зрештою підстави твердити як про реальний несприятливий вплив алкоголю, який сприяє і підштовхує до вчинення злочинів, так і про, відповідно, необхідність посилення профілактичних заходів серед таких неблагополучних верств населення як алкоголіки.

Однією з обтяжуючих обставин у кримінальному судочинстві небезпідставно визнається вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки в таких умовах швидше та легше нівелюються психологічні бар’єри перед учиненням злочину, полегшується підготовча діяльність до нього. Так, у 2011 році за попередньою змовою у групі вчинили злочини 50 осіб, тобто 39,68% всіх, кого було притягнуто до кримінальної відповідальності.

6.      Звільнення осіб від покарання за амністією, за поданням по закінченню іспитового строку.

У той же час далеко не всі злочинці зберігають виняткову суспільну небезпечність і після відбуття іспитового строку, а так само існує цілий ряд категорій громадян, до яких в силу різних причин: наявності утриманців, віку, статі тощо законодавець ставиться з певною поблажливістю, яка виражається у оголошенні амністії. Таких осіб суд за поданнями відповідних органів може звільняти від відбування покарання.

Розглядаючи практику звільнення Краснопільським районним судом від відбування покарання засуджених осіб, маємо наступні дані:

Отже, цілий ряд засуджених осіб, яким кримінальне покарання у попередні роки призначалося  з випробуванням, а так само і декілька осіб, дотримуючись правомірної поведінки і виконуючи приписи та не порушуючи накладених на них обмежень протягом іспитового строку, у 2011 році були звільнені від відбування покарання, що є доцільним з точки зору необхідності уникати зайвих витрат бюджетних коштів (на утримання засуджених тощо) та відповідає принципу відповідності покарання вчиненому злочину.

7.      Практика призначення покарань у 2011 році.

Чинним кримінальним законодавством передбачено широкий спектр різноманітних покарань за вчинення злочинів. Покарання відрізняються суворістю та обсягом обмежень, які накладаються на засуджену особу, що цілком логічно, якщо враховувати різноманітність вчинюваних злочинів, тяжкість їх наслідків, а також додаткові обставини і характеризуючи злочинців ознаки.

Розподіл засуджених за видами покарань за звітний період 2011 року виглядає наступним чином:

Аналізуючи наведені дані, можна зробити наступний висновок: при визначенні міри покарання суд у 2011, порівняно з 2010 роком, з одного боку, став ширше застосовувати таку порівняно м’якшу міру покарання як громадські роботи, і до того ж, помітно збільшилася кількість осіб, яких  було звільнено від відбування покарання. З другого боку, не меншою виявилася і кількість випадків застосування найбільш суворої міри покарання – позбавлення волі реально.

8.      Профілактична робота суду з попередження порушень законодавства.

Одним із найважливіших завдань кримінального законодавства є запобігання злочинам. Як правило, профілактичний вплив на свідомість громадян має сам факт засудження винної особи та застосування до неї тої чи іншої міри покарання. Проте у окремих випадках, відповідно до ст. 23-2 КПК України, суд при наявності на те підстав виносить, крім того, окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом, а також нею може бути доведено до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину, або ж тоді, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування.

Незважаючи на різноманітність підстав для винесення окремих постанов, найчастіше вони застосовуються як механізм профілактики порушень законодавства у подальшому.

Так, у 2011 році суддями Краснопільського районного суду було винесено 7 окремих постанов (для порівняння: у 2010 році було винесено 11 окремих постанов, тобто кількість їх зменшилася на 36,36%).

Усі окремі постанови, винесені у 2011 році, було винесено з приводу порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання чи досудового слідства (приміром, безпідставне об’єднання кримінальних справ, нероз’яснення обвинуваченому права на застосування щодо нього амністії, неповне з’ясування даних про особу неповнолітнього обвинуваченого та інше).

На кінець 2011 року по суду залишалися нерозглянутими 9 кримінальних справ відносно 11 осіб, тоді як наприкінці 2010 року залишалися нерозглянутими 9 кримінальних справ відносно 12 осіб.

Аналізуючи  оперативність розгляду кримінальних справ у 2011 році, бачимо, що справ, які б були розглянуті з порушенням строків без поважних причин, по суду за рік не було.

Висновки і пропозиції

Вивчивши практику Краснопільського районного суду Сумської області по розгляду кримінальних справ у 2010 та 2011 роках, можна зробити висновок, що, з урахуванням неодноразових та досить істотних змін у кримінальному судочинстві протягом 2010-2011 років, такий розгляд все ж здійснюється на даний час на належному рівні.

Загалом доцільно було б вказати, що виходячи з показників досліджених періодів, робота з розгляду кримінальних справ судом здійснювалася відповідно до закону, у встановлені законом строки та відповідно до визначених процедур.