Робота слідчого судді Краснопільського районного суду в 2013 році

       У Краснопільському районному суді Сумської області відповідно до плану основних напрямків діяльності суду на друге півріччя 2013 року вивчено та узагальнено судову практику розгляду клопотань, які надійшли на розгляд слідчому судді.

            Слідчий суддя фактично у кримінальному провадженні виступає гарантом дотримання і захисту прав, свобод та інтересів підозрюваних і обвинувачених осіб.

      Перевага інституту слідчого судді полягає в тому, що він не належить до системи правоохоронних органів, які безпосередньо проводять розслідування, він є об’єктивною і незалежною, неупередженою фігурою, яка може приймати самостійні рішення.

            В Україні у п. 18 ст. 3 КПК України законодавець дає визначення поняття «слідчий суддя».

            Слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінально процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку передбаченому статтею 247 КПК - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду автономної республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.

            До повноважень слідчого судді місцевого суду відноситься:

-         Розгляд питань, які стосуються застосування, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження (у тому числі й запобіжних заходів);

-         Нагляд за дотриманням законності в питаннях затримання особи та утримування її під вартою;

-         Надання дозволів на вчинення окремих слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування;

-         Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування;

-         Вирішення питань щодо поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник та щодо направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи та інше.

Згідно частини 8 статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що слідчі судді обираються із числа суддів суду зборами суддів.

 Так, рішенням зборів суддів Краснопільського районного суду Сумської області №1 від 29 квітня 2013 року слідчим суддею повторно обрано суддю Косар Алевтину Іванівну, а на час її відсутності виконання вказаних обов’язків покладено на суддю Щербина Анатолія Семеновича.

             Узагальнюючи судову практику розгляду слідчим суддею клопотань та заяв можна відмітити, що за період з 01 січня 2013 року по 23 вересня 2013 року у провадженні Краснопільського районного суду Сумської області перебувало - 83 справи, із яких: за клопотаннями слідчих органів -72, за заявами інших осіб – 11, з них відправлено в інший суд - 4. При цьому переважна частка справ, що розглядалися слідчим суддею, стосуються саме застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

            Згідно статті 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження:

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4) відсторонення від посади;

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;

7) арешт майна;

8) затримання особи.

9) запобіжні заходи.

            Краснопільським районним судом Сумської області за вказаний період  було розглянуто 7 клопотань про застосування запобіжного заходу тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід визнається законодавцем винятковим, застосовним виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

            В тому числі у провадженні судді Щербина А.С. перебувало 2 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у провадженні судді Косар А.І.- 5 клопотань.

            Клопотання слідчих органів були внесені відносно 7 осіб, всіх – чоловічої статі.

З них всі особи, щодо яких ставилося питання про обрання запобіжного заходу, - не працюють, переважна більшість – люди молодого віку (19 років - 1 особа, 29 років -2 особи, 32 роки - 1 особа, 34 роки - 2 особи) і лише 1 особа - 60 років.

Особам, щодо яких надходили клопотання, було повідомлено про підозру у скоєнні таких видів злочинів, як: незаконне заволодіння транспортним засобом (ст.289 ч.2 КК України) – три справи, крадіжка (ст.185 ч.2 КК України), грабіж (ст.186 ч.2 КК України), хуліганство (ст.296 ч.3 КК України), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121 ч.1 КК України).

Як бачимо, за загальним правилом, тримання під вартою застосовувалося до осіб, які не працювали, тобто не мали певних соціальних зв’язків, могли вчинити спробу ухилитися від слідства та суду, втікаючи та переховуючись від слідчих органів. Всі ці особи вчинили тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

По 1 справі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина Б. надійшла апеляційна скарга, після апеляції ухвала суду першої інстанції залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

По іншій справі з ухвалою суду щодо не обрання  запобіжного заходу тримання під вартою відмовили громадянину "Б", апеляційну скаргу подав прокурор Краснопільського району. Але апеляційний суд Сумської області погодився з ухвалою Краснопільського районного суду.

            Також надійшло та розглянуто 9 клопотань про арешт майна, із яких суддею Щербина А.С. було розглянуто - 5, суддею Косар А.І.- 4 клопотання.

            Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

            Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Краснопільським районним судом 2 клопотання вказаної категорії повернуто, 1 клопотання у задоволенні було відмовлено за відсутністю достатніх підстав, 6 клопотань - задоволено.

            Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

            Крім того до суду надійшло 30 клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів.

            Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

            Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

            Суддею Щербина А.С. розглянуто – 10 таких клопотань, суддею Косар А.І. - 20 клопотань.

            Про проведення обшуку житла надійшло – 25 клопотань, з яких суддею Щербина А.С. – 4 клопотання, суддею Косар А.І. – 21 клопотання.

    1 клопотання надійшло поза переліченими категоріями – про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі – розглянула слідчий суддя Косар А.І.

     Не слід думати, що звернення слідчих органів з клопотанням у будь-якому разі означає однозначну вирішеність питання: слідчим суддею у кожному випадку проводиться ретельна та об’єктивна перевірка обставин справи.

        За вказаний період 6 клопотань і заяв повернуто - за неналежним обґрунтуванням доводів, за ненаданням копій документів, за не зазначенням адреси особи, надати тимчасовий доступ до документів що просив слідчий, що унеможливлювало виклик особи в судовий розгляд.

    У задоволенні 11 клопотань було відмовлено через відсутність достатніх підстав для задоволення.           

        В той же час після розгляду статистики роботи слідчого судді неминуче випливає висновок про те, що громадяни поки що не вдаються до захисту слідчого судді шляхом звернення зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчих органів під час досудового розслідування, а так само не порушують питання про дотримання законності в питаннях затримання особи та утримування її під вартою. Хотілося б наголосити на тому, що слідчий суддя у жодному разі не є однобоко репресивним органом, і звернення до нього можуть сприяти як усуненню допущених порушень відносно конкретних осіб, так і зміцненню законності та правопорядку в цілому у районі та як найшвидшому досягненню максимальної ефективності і водночас гуманності слідства та суду.

    Хотілося б наголосити, що для забезпечення захисту прав громадян, які потерпіли від злочинних дій слідчий суддя за клопотанням має право :

Згідно вимог ст.206 КПК України, кожен слідчий суддя суду в межах територіальної юрисдикції суду має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити дотримання прав особи, яка тримається під вартою.

Слідчий суддя, крім того, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати звільнити з-під варти особу, яка внесла відповідну до рішення суду заставу в установленому Законом порядку, або таку особу, яка тримається під вартою за відсутності судового рішення про це, що набрало законної сили. Для вирішення даного питання слідчий суддя зобов’язує будь-який орган державної влади або службову особу, під вартою яких утримується особа, негайно доставити цю особу до суду.

Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу з-під варти, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається особа, не нададуть судове рішення, що набрало законної сили, або ж не доведуть наявність правових підстав для подальшого утримування особи під вартою.

Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора слідчий суддя зобов’язаний звільнити з-під варти особу, якщо службова особа, яка тримає її під вартою, не доведе існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, неперевищення граничного строку тримання під вартою та відсутності зволікання у доставленні особи до суду.

Якщо під час судового засідання особа заявляє, що до неї застосовано насильство під час затримання або тримання під вартою, слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та :

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3)вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Аналогічно повинен діяти слідчий суддя, якщо по зовнішньому вигляду, стану особи виникає підозра про застосування насильства чи інше порушення законодавства під час затримання або тримання під вартою, не маючи відповідної заяви від такої особи.

Слідчий суддя також має право на підставі статті 303, 214 ч.1 КПК України:

- зобов’язати слідчого, прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, якщо слідчий або прокурор не здійснив таких дій протягом 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення;

- розглядати і вирішувати по суті скарги на рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження, про відмову у визнанні потерпілим, про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України, а також скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

Виходячи із вимог нового КПК України, слідчим суддею гарантований захист прав громадян, передбачених Конституцією України.