Узагальнення судової практики про розірвання шлюбу по Краснопільському районному суду Сумської області за 2013 рік

Узагальнення

судової практики про розірвання шлюбу

по Краснопільському районному суду Сумської області за 2013 рік.

На виконання завдання плану роботи Краснопільського районного суду Сумської області проведено узагальнення судової практики  по розгляду цивільних справ про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав по Краснопільському районному суду Сумської області за 2013 рік.

Відповідно до ч. З ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 5 СК України держава бере на себе обов'язок щодо охорони сім'ї, дитинства, материнства та батьківства, а також створення умов для зміцнення сім'ї. Це головне загальне положення, яке стосується сім'ї, визначає її значення в суспільстві та ставлення до неї держави. Держава здійснює по відношенню до сім'ї державну політику, яка є складовою соціальної політики України. Мета державної сімейної політики полягає у забезпеченні сприятливих умов для всебічного розвитку сім'ї та її членів, найповнішої реалізації сім'єю своїх функцій і поліпшення її життєвого рівня, підвищення ролі сім'ї як основи суспільства.

Саме на суди покладається забезпечення можливості збереження сім'ї, недопущення порушення права дитини на утримання після розірвання шлюбу, забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.

Відповідно до стаття 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно стаття 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя та не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини, але чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Для  проведення узагальнення судом були використані дані розгляду справ, розглянутих у 2013 році.

Метою зазначеного узагальнення було виявлення проблемних питань, що виникали при розгляді   справ  даної категорії, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, які регулюють вирішення спорів щодо правовідносин, пов’язаних з сімейним правом, підготовка пропозицій щодо їх вирішення.

Розгляд  справ,  про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав тематично належать до однієї категорії та проаналізовані в цьому узагальненні, має свою специфіку порівняно з більшістю інших категорій цивільних справ, оскільки усі вони фактично пов’язані з вирішенням  долі дітей. У сучасних правових системах дитина однозначно вважається суб’єктом права та має значний обсяг прав. На міжнародному рівні розробляються і приймаються міжнародно-правові акти, присвячені правам дитини та їх належній реалізації, й Україна є учасницею низки таких договорів. Однак безспірним залишається той факт, що  у сім,ї дитина є найбільш вразливою стороною в будь-яких конфліктних сімейних правовідносинах, і саме на її долю випадає найбільше страждань та втрат.

1.  Стан реєстрації та розірвання шлюбів в Краснопільському районі.

Таким чином, як бачимо, переважна більшість шлюбів у 2013 році, як у звітному періоді, так і у попередніх роках, розривається через суд. Крім того, кількість справ про розлучення у суді в 2013 році збільшилась на 10,81 %, порівняно з попереднім періодом.

            За певною частиною справ судом надавався строк для примирення, проте примирення   відбулося лише у трьох справах.

            Як і у попередні роки, у 2013 році за розлученням до суду –  зверталися переважно жінки, що на 11,76 % більше ніж у 2012 році.

2.   Практика розірвання шлюбів судом у 2012-2013 роках.

Якщо звернутися до причин, що змушували сторони звертатися до суду за розірванням шлюбу, вони виглядають наступним чином:

            У переважній більшості випадків при зверненні до суду позивачі оминають питання причин розлучення, тому найчисленнішою підставою для  розлучення, сформульованою у позовних заявах, стає  «розбіжність у поглядах на подружнє життя» чи «не зійшлися характерами». Однак, враховуючи пояснення сторін, дані в судових засіданнях, навряд чи буде помилкою припустити, що саме у рядку «інші причини» найчастіше приховано зловживання спиртними напоями внаслідок яких виникають  фізичні образи, і хворобливі ревнощі, і подружню невірність тощо.

Природно, що кожна особа вправі розраховувати на збереження таємниці її особистого життя; в той же час цілком очевидно, що судити про допустимість і доцільність задоволення позовних вимог про розлучення суд без отримання уявлення про фактичний стан стосунків у родині просто не в змозі.

Розподіл осіб, що подали заяви про розірвання шлюбу, за віком, такий:

Як бачимо переважна більшість позовів про розірвання шлюбу були подані до суду особами у віці 31-40 років, але одночасно бачимо тенденцію і на зменшення у порівнянні з минулим роком. Також значна кількість розлучень відбувається за позовними заявами осіб віком 26-30 років та 41-50 років.

Наявність неповнолітніх дітей,  незважаючи на поширену протилежну думку, аж ніяк не слугувала згуртовуючим фактором для сімейних стосунків:

            Приводом для розірвання шлюбу саме через суд була наявність у сторін неповнолітніх дітей. За 90,24% справ у сім’ї була принаймні одна неповнолітня дитина, за 19,51% - двоє. Трьох і більше дітей мали лише 4,88% розлучених сімей.

Територіальна розповсюдженість розлучень виглядає таким чином:

Найбільш «проблемними» населеними  пунктами у 2013 році були, як бачимо, Краснопілля (38 розлучень протягом року), Миропілля (6 розлучень).

Справи про розлучення належать до тієї категорії справ, у яких фактично важко щось рекомендувати чи порадити

Єдине, що можна рекомендувати за підсумками проведеного узагальнення, - це проводити роботу з майбутніми подружніми парами до моменту укладення шлюбу, оскільки з проведеного аналізу видно, що у більшості випадків молодята, швидше за все, не знали механіки сімейного побуту, повсякденних стосунків, не давали собі клопоту замислитися про неминучість побутових проблем і необхідність спільного вирішення питань, які виникають у житті кожної родини, а крім того, просто не бажали відповідальності, приймаючи найвідповідальніші у житті рішення: про створення сім’ї, народження дитини. І в результаті неповнолітні діти залишаються у неповних сім’ях, що є одним з найбільш негативних, але далеко не єдиним наслідком розлучення